кінетика

Кіне́тика, -ки, -ці

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінетика — кіне́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кінетика — [к'інетиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. кінетика — Кинетика — kinetics — Kinetik — 1) В широкому розумінні вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом. 2) Розділ теоретичної механіки, що об'єднує статику й динаміку. 3) Вчення про загальні закони перебігу хімічних реакцій у часі. Гірничий енциклопедичний словник
  4. кінетика — -и, ж. 1》 Вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом, рух тіл у просторі. 2》 Розділ теоретичної механіки, що охоплює динаміку й статику. 3》 Вчення про загальні закони, механізм хімічних реакцій залежно від концентрації каталізаторів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кінетика — КІНЕ́ТИКА, и, ж. 1. У широкому розумінні – вчення про явища, процеси, що змінюються з часом, рух тіл у просторі. Кінетику поділяють на динаміку – вчення про рух тіл під дією сил і статику – вчення про рівновагу тіл (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. кінетика — кіне́тика (від грец. κινητικός – той, що рухає) 1. В широкому розумінні – вчення, в якому досліджуються явища, що змінюються з часом. 2. Розділ теоретичної механіки, що об’єднує статику й динаміку. 3. Вчення про загальні закони, механізм хімічних реакцій залежно від концентрації каталізаторів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кінетика — КІНЕ́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, що охоплює динаміку й статику. ∆ Хімі́чна кіне́тика — розділ фізичної хімії, що вивчає швидкість і механізм хімічних реакцій. Словник української мови в 11 томах