кінець-кінцем

Кіне́ць-кінце́м, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінець-кінцем — пр. в решті решт, нарешті, кн. в кінцевому підсумку. Словник синонімів Караванського