1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

лакуза

Лаку́за, -зи, -зі; -ку́зи, -ку́з

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лакуза — лаку́за іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лакуза — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. лакуза — див. лакиза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лакуза — ЛАКУ́ЗА див. лаки́за. Словник української мови у 20 томах
  5. лакуза — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лакуза — ЛАКУ́ЗА див. лаки́за. Словник української мови в 11 томах
  7. лакуза — Лаку́за, -зи м. = лакиза. Оцей мій муж... а цей — показує на того лакея — цей пройдисвіт, лакуза. Рудч. Ск. І. 128. ум. лакузка. Словник української мови Грінченка