ложа

Ло́жа = льо́жа

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ложа — ло́жа 1 іменник жіночого роду місця в театрі; відділення масонської організації ло́жа 2 іменник жіночого роду частина зброї ло́жа 3 іменник жіночого роду постіль рідко Орфографічний словник української мови
  2. ложа — ЛОЖА – ЛОЖЕ Ложа1, -і, ор. -ею, ж. 1. Місце для кількох глядачів у театрі. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів: масонська ложа. Ложа2. Дерев’яна частина в деяких видах вогнепальної зброї. Ложе1, -а, с. заст., поет. Місце для спання, постіль. Ложе2. Те саме, що ложа2. Літературне слововживання
  3. ложа — I -і, ж. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. || перен. Про людей, що сидять на цих місцях. Масонська ложа — таємне товариство і місце зборів масонів. II -і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Ложа — Місце зібрання масонів, саме їхнє зібрання, а також організаційна одиниця масонського Ордена і усі її члени. Існують символічні (локальні) ложі і Великі ложі (див.), що складаються з них. Термін «ложа» походить від назви повіток, де мешкали мулярі, що працювали на спорудженні собору. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. ложа — ЛО́ЖА¹, і, ж. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (І. Словник української мови у 20 томах
  6. ложа — ло́жа (франц. loge) 1. Місця для глядачів у театральному залі (навколо партеру й на ярусах), відокремлені перегородками. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. ложа — ПО́СТІЛЬ (місце, призначене або приготовлене для спання), ПОСТЕ́ЛЯ, ОДР заст., уроч., ОДРИ́НА заст., уроч., ЛО́ЖЕ (ЛО́ЖА) заст., поет. В печері по один бік під стіною лежала купа сухого жовтого листу; то була Кривоносова постіль (І. Словник синонімів української мови
  8. ложа — ЛО́ЖА¹, і, ж. 1. Відділені перегородками місця для кількох глядачів у театральному залі. По ложах, по партері де-не-де мріють люди (Н.-Лев., III, 1956, 304); В найкращу з усіх, в позолочену ложу Провів, поклонившись, старик-білетер (С. Ол., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. ложа — рос. ложа 1. Престижні місця для глядачів у залі театру. 2. Таємне товариство і місце зборів масонів. Eкономічна енциклопедія
  10. ложа — (фр. < нім.) Відокремлені перегородками чи бар'єрами місця для кількох глядачів у театральному залі. Влаштовані по боках і позаду партеру, а також на ярусах, Л. суттєво збільшували місткість споруд, а прикраси бар'єрів значною мірою визначали вигляд інтер'єрів. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. ложа — Ло́жа, -жі ж. Постель, ложе. Вдовиченко буде на білій ложі лежати. Чуб. V. 697. Милого ложа — міх та рогожа, — то мені постіль гожа. Чуб. V. 21. сонце ся в ложі купає. Солнце зашло. Ном. № 598. Словник української мови Грінченка