1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ліхтарня

Ліхта́рня, -ні, -нею; -та́рні, -та́рень

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліхтарня — ліхта́рня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ліхтарня — -і, ж., рідко. Те саме, що ліхтар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліхтарня — ЛІХТА́РНЯ, і, ж., діал. Ліхтар. Кривий, підгнилий паль хилиться, якби втомився і хотів лягати в рів спати. На ньому скляна ліхтарня, а в ній невеличка лампа (Б. Лепкий); Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице (І. Словник української мови у 20 томах
  4. ліхтарня — ліхта́рня вуличний ліхтар (ср, ст) ◊ стрілити в ліхта́рню → стрілити ◊ трима́йся ліхта́рні → тримайся Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ліхтарня — ЛІХТА́РНЯ, і, ж., діал. Ліхтар. Катря вийшла покірно в сіни й зараз вернулась з двома засвітленими ліхтарнями (Стар., Облога.., 1961, 77); Світло ліхтарні, яку держав [Спориш] у руці, падало скісно на його лице (Фр., II, 1950, 279). Словник української мови в 11 томах
  6. ліхтарня — Те саме, що і маківка. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. ліхтарня — Ліхта́рня, -ні ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117. Словник української мови Грінченка