матриця

Ма́триця, -ці, -цею; -риці, -риць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матриця — ма́триця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. матриця — [матриец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. матриця — -і, ж., спец. 1》 Штамп із витисненим у ньому заглибленням, що точно відповідає формі оброблюваної деталі. || Штамп для отримання відбитків. 2》 Картонна форма, яку знімають із набору й використовують для відливання стереотипу в друкарні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. матриця — МА́ТРИЦЯ, і, ж., спец. 1. техн. Частина штампа із заглибленням або отвором, що відповідає формі, що її оброблюють, у яку входить пуансон (у 1 знач.). Штамп для випинання має роз'ємну матрицю, що дає можливість вийняти з нього готову деталь (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. матриця — І, ж., комп. 1. Матричний принтер. Ти знаєш, що таке друкувати на матриці? Це три хвилини одна сторінка! 2. рідко. Лазерний диск. Закатай на матрицю. Словник сучасного українського сленгу
  6. матриця — (англ. matrix) штамп із витисненним у ньому заглибленням, що точно відповідає формі оброблюваної деталі. Економічний словник
  7. матриця — ма́триця (нім. Matrize, від лат. matrix – матка) 1. Робоча частина штампа для обробки металу тиском, що має заглиблення (або отвір), яке відповідає за формою або контуром виготовлюваному виробові. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. матриця — I у поліграфії металева форма, яка служить для відливання літер або цілих рядків; лист картону або пластмаси з відбитим рельєфним зображенням друкарської форми, призначений для виготовлення стереотипу; лист паперу... Універсальний словник-енциклопедія
  9. матриця — МА́ТРИЦЯ, і, ж., спец. 1. Штамп із витисненим у ньому заглибленням, що точно відповідає формі оброблюваної деталі. Матриця.. — заглиблена форма для виливання літер (букв) набору, для виготовлення набору в наборних машинах, для видавлювання.. Словник української мови в 11 томах
  10. матриця — (нім. < лат. — матка) Частина форми з негативним рельєфом, яка при литті з металу, виливках з гіпсу, формуванні глиняних виробів визначає форму майбутнього виробу. Застосовується при виконанні скульптурних творів, декоративних архітектурних деталей. Архітектура і монументальне мистецтво