1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

меляса

Маля́са і меля́са, -си, -сі

меля́са, -си, -сі

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меляса — меля́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меляса — -и, ж. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. меляса — МЕЛЯ́СА, и, рідко МАЛЯ́СА, ж., МЕЛЯ́С, рідко МАЛЯ́С, у, ч. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. меляса — Темна, тягуча солодко-гірко-солонувата рідина, яка містить понад 50% вуглеводів (переважно цукрів) у сухій масі; відхід цукробурякового виробництва; сировина для ферментаційної промисловості, додаток до тваринних кормів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. меляса — МЕЛЯ́СА, и, ж. Темна тягуча солодка маса, що є відходом цукробурякового виробництва; кормова патока. Меляса містить у собі 50 проц. цукру, який не кристалізується (Рад. Укр., 17. Словник української мови в 11 томах
  6. меляса — Меля́са, -си ж. Свекловичная патока. Словник української мови Грінченка