митусь

Ми́тусь, митусе́м, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. митусь — див. митусем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. митусь — Лежати головами в різні сторони Словник застарілих та маловживаних слів
  3. митусь — Ми́тусь, митусе́м нар. О растеніяхъ: комлями внутрь, а верхушками въ противоположныя стороны (лежать). Вас. 176. Мнж. 185. О людяхъ: въ разныя стороны головами (лежать). Мнж. 185. Ми звечора полягали як треба, а вранці митусем лежали, бо вночі дуже ворочались. Козел. у. Словник української мови Грінченка