мовчущий
Мовчу́щий, -ща, -ще
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мовчущий — див. мовчазний Словник синонімів Вусика
- мовчущий — -а, -е, розм., заст. Мовчазний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мовчущий — МОВЧУ́ЩИЙ, а, е, розм., заст. Мовчазний. Не вийшла [Гаїнка] з своєї хати, лежала на ліжкові нерухома й мовчуща (Б. Грінченко); Іван Іванович до ночі зрання В лікарні працював. Він був мовчущий, Спокійний завжди (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- мовчущий — МОВЧУ́ЩИЙ, а, е, розм., заст. Мовчазний. Не вийшла [Гаїнка] з своєї хати, лежала на ліжкові нерухома й мовчуща (Гр., II, 1963, 463); Іван Іванович до ночі зрання В лікарні працював. Він був мовчущий. Спокійний завжди (Рильський, II, 1956, 208). Словник української мови в 11 томах
- мовчущий — Мовчущий, -а, -е = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98). Словник української мови Грінченка