1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мокти

Мо́кти і мо́кнути, мо́кну, -кнеш; мок, мо́кла; мо́кши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мокти — мо́кти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мокти — див. мокнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мокти — МО́КТИ див. мо́кнути. Словник української мови у 20 томах
  4. мокти — НАМО́КНУТИ (НАМО́КТИ) (просочившись, покрившись вологою, водою тощо, стати вологим, мокрим), ПРОМО́КНУТИ (ПРОМО́КТИ) підсил., ВИ́МОКНУТИ (ВИ́МОКТИ) підсил.; ЗМО́КНУТИ (ЗМО́КТИ) підсил. (перев. про істоти); ЗАМО́КНУТИ (ЗАМО́КТИ) (перев. Словник синонімів української мови
  5. мокти — МО́КТИ див. мо́кнути. Словник української мови в 11 томах
  6. мокти — Мо́кти, -кну, -неш гл. 1) Мокнуть. Стоїть коник на дощі і сідельце мокне. н. п. Була колись собі жаба та мокла у ставку. Мокне, мокне та скік на колоду. 2) Переносно: горѣть. Въ Подольской губ. Словник української мови Грінченка