моральний

Значення в інших словниках

1. моральний — мора́льний прикметник Орфографічний словник української мови
2. моральний — (кодекс) етичний; (стан) духовий <сов. духовний>, психічний. Словник синонімів Караванського
3. моральний — -а, -е. 1》 Стос. до моралі (у 1, 2 знач.). || Який містить мораль. 2》 Який відповідає вимогам моралі (у 1 знач.). 3》 Пов'язаний з духовним життям людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. моральний — МОРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до моралі (у 1, 2 знач.). Коли вичерпався запас новин, радо звертав [батько] розмову на інші, переважно моральні теми (І. Франко); Моральний кодекс суспільства (з публіц. літ.); Моральний висновок; // Який містить у собі мораль. Словник української мови у 20 томах
5. моральний — мора́льний (лат. moralis) той, що стосується моралі, етичний. Мοральний кодекс будівника комунізму – звід найважливіших норм і загальних принципів комуністичної моралі. Сформульований у Програмі КПРС. Словник іншомовних слів Мельничука
6. моральний — ДУХО́ВНИЙ (пов'язаний з розумовим, психічним життям, внутрішнім світом людини), МОРА́ЛЬНИЙ, ВНУ́ТРІШНІЙ, ДУХО́ВИЙ зах.; ДУШЕ́ВНИЙ, ЧУТТЄ́ВИЙ (стосовний психічної діяльності); ПЛАТОНІ́ЧНИЙ (про почуття — позбавлений чуттєвості). Словник синонімів української мови
7. моральний — МОРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до моралі (у1, 2 знач.). Коли вичерпався запас новин, радо звертав [батько] розмову на інші, переважно моральні теми (Фр., IV, 1950, 192); "Людина людині, — підкреслюється в моральному кодексі, — друг, товариш і брат" (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. моральний — Моральний, -а, -е Нравственный. Не зупиняймося й моральним занепадом наших українців. К. ХП. 133. Од моральної втоми він не зміг стояти. Левиц. Пов. 68. Словник української мови Грінченка