1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мулко

Му́лко, присл. (від мулки́й)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мулко — му́лко присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мулко — присудк. сл. Про наявність мулу де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мулко — МУ́ЛКО, пред. Про наявність мулу де-небудь. [Рибалка:] Пішла [арфа] на дно? Шкода! Дарма шукати, – не доберешся дна, тут мулко дуже (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. мулко — МУ́ЛКО, присудк. сл. Про наявність мулу де-небудь. [Рибалка:] Пішла [арфа] на дно? Шкода! Дарма шукати, — не доберешся дна, пут мулко дуже (Л. Укр., II, 1951, 155). Словник української мови в 11 томах