навезти

Наве́зти́, -везу́, -везе́ш; наві́з, навезла́, -везли́; наві́зши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навезти — навезти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. навезти — див. навозити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навезти — НАВЕЗТИ́ див. наво́зити. Словник української мови у 20 томах
  4. навезти — НАВЕЗТИ́ див. наво́зити. Словник української мови в 11 томах
  5. навезти — Навезти см. навозити. Словник української мови Грінченка