1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

навсторч

На́всторч, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навсторч — навсто́рч прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навсторч — присл., діал. Те саме, що навстоячки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навсторч — СТОРЧ (у стоячому, вертикальному положенні), СТОРЧАКА́, НА́СТОРЧ, НА́ВСТОРЧ, СТІ́ЙМА (СТО́ЙМА), СТАВМА розм., СТОРЧМА́ розм., СТОРЧАКО́М розм., СТО́РЧКИ розм., СТОРЦЕ́М (СТОРЦО́М) діал.; ДИ́БОМ, ДИ́БКИ, ДИ́БА, НАВДИ́БКИ розм., ЦА́ПА розм., ЦА́ПКИ розм. Словник синонімів української мови
  4. навсторч — Навсторч нар. Стоймя, отвѣсно. Словник української мови Грінченка