наділляти Наділля́ти, наділля́ю, наділля́єш Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me наділ наділяти Значення в інших словниках наділляти — наділля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови наділляти — НАДІЛЛЯ́ТИ див. надлива́ти. Словник української мови у 20 томах наділляти — Наділляти гл. = надлити. Желех. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках наділляти — наділля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови наділляти — НАДІЛЛЯ́ТИ див. надлива́ти. Словник української мови у 20 томах наділляти — Наділляти гл. = надлити. Желех. Словник української мови Грінченка