1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

наздогін

Навздогін і наздогі́н, на(в)здогі́нці

наздогі́н, наздогі́нці і навздогі́н, навздогі́нці, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наздогін — наздогі́н прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наздогін — див. навздогін; услід Словник синонімів Вусика
  3. наздогін — див. навздогін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наздогін — НАЗДОГІ́Н див. навздогі́н. Словник української мови у 20 томах
  5. наздогін — НАВЗДОГІ́Н (НАЗДОГІ́Н) (доганяючи, слідом за тим, хто або що віддаляється), НАВЗДОГІ́НЦІ (НАЗДОГІ́НЦІ) розм., ВДОГІ́Н (УДОГІ́Н) поет. До берега рідного судна прямують, За ними чайки навздогін (В. Бичко); Марія швидко пішла наздогін (Ю. Словник синонімів української мови
  6. наздогін — НАЗДОГІ́Н див. навздогі́н. Словник української мови в 11 томах
  7. наздогін — Наздогін, наздогінці нар. Въ догонку; въ погоню. Наздогін не націлуваться. Ном. № 5265. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, то й ви наздогінці. Ном. № 1190. Словник української мови Грінченка