налинути

Нали́ну́ти, -ну, -ли́неш, -нуть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налинути — нали́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налинути — -не, док. 1》 поет. Прилетіти у великій кількості; налетіти. || Швидко з'явитися, виникнути. 2》 Приїхати, прийти, з'явитися у великій кількості. 3》 перен. З'являючись, виникаючи, охоплювати кого-небудь (про думки, мрії, почуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налинути — НАЛИ́НУТИ, не, док. 1. Прилетіти у великій кількості; налетіти. Налинули голуби із чужої сторони (П. Чубинський); Налинули до ґанку голуби, дзьобають просо (І. Нечуй-Левицький); // Швидко з'явитися, виникнути (про хмару). Словник української мови у 20 томах
  4. налинути — НАЛЕТІ́ТИ (про вітер, бурю, хмари тощо — раптово розпочатися або з'явитися), НАБІ́ГТИ, НАЛИ́НУТИ поет., НАРИ́НУТИ, НАСКО́ЧИТИ. — Недок.: наліта́ти, набіга́ти, нарина́ти, наска́кувати. Враз налетів вихор і закрутив гарячий пісок (О. Словник синонімів української мови
  5. налинути — НАЛИ́НУТИ, не, док. 1. поет. Прилетіти у великій кількості; налетіти. Налинули голуби із чужої сторони (Чуб., V, 1874, 451); // Швидко з’явитися, виникнути. Враз хмара налине і тіні змішає, і сутінь поплине, мов сивий серпанок… (Л. Укр., І, 1951, 286). Словник української мови в 11 томах
  6. налинути — Налинути, -ну, -неш гл. Налетѣть. Налинули голуби із чужої сторони. Чуб. V. 452. Словник української мови Грінченка