1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

намарне

Нама́рне, нама́рно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намарне — нама́рне прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. намарне — присл. Те саме, що намарно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намарне — НАМА́РНЕ, присл., розм. Те саме, що нама́рно. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері, Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Т. Шевченко); І треба сказати, що мої старання намарне не пішли (В. Словник української мови у 20 томах
  4. намарне — ДАРЕ́МНО (ДАРЕ́МНЕ рідше) (без сподіваних наслідків), ДАРМА́ (ДА́РМА рідше) (ДА́РМО рідше), МА́РНО (МА́РНЕ), БЕЗПЛІ́ДНО, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНО, БЕЗУСПІ́ШНО, ТАК розм., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РОМ розм., НАДАРЕ́МНО (НАДАРЕ́МНЕ) розм., ДУ́РНО розм. Словник синонімів української мови
  5. намарне — НАМА́РНЕ, присл., розм. Те саме, що нама́рно. Ще діточки сповиті спали. Ще купіль гріли матері. Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! (Шевч., II, 1953, 314); Він же стільки проектів наробив, стільки наобіцяв. Невже намарне? (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 343). Словник української мови в 11 томах