напасти

Напа́сти, -паду́, -де́ш на кого

напа́сти, -пасу́, -пасе́ш кого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напасти — На кого що (зненацька вчинити напад) нагрянути, (збройний) наскочити, налетіти, вдарити, навалитися. Словник синонімів Полюги
  2. напасти — напа́сти 1 дієслово доконаного виду вчинити напад напа́сти 2 дієслово доконаного виду коней, худобу Орфографічний словник української мови
  3. напасти — I див. нападати. II див. напасати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напасти — НАПА́СТИ¹ див. напада́ти. НАПА́СТИ² див. напаса́ти¹. НАПАСТИ́ див. напаса́ти². Словник української мови у 20 томах
  5. напасти — ли́шенько напа́ло на кого і без додатка, нар.-поет. Хтось перебуває у скрутному становищі, у когось неприємності, нещастя і т. ін. (Жаби:) Ой, Доле, змилуйся в пригоді! Напало лишенько та й годі: Король просвітку не дає. Клює нас та й клює! (Л. Глібов). Фразеологічний словник української мови
  6. напасти — НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ розм.; НАЛЕТІ́ТИ розм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). — Недок. Словник синонімів української мови
  7. напасти — НАПА́СТИ¹ див. напада́ти. НАПА́СТИ² див. напаса́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. напасти — I. Напасти, -ся см. нападати, -ся. --------------- II. Напасти, -ся см. напасати, -ся. Словник української мови Грінченка