напилок

Напи́лок, -пи́лка; -пи́лки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напилок — напи́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. напилок — Терпуг Словник синонімів Караванського
  3. напилок — -лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напилок — Пильничок, див. терпуг Словник чужослів Павло Штепа
  5. напилок — НАПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі довгого бруска з насічкою, який вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Не може Іван Кіндратович жити без цього. Все щось мудрує. Все щось тре напилком, пиляє ножівкою (Д. Словник української мови у 20 томах
  6. напилок — НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик). Словник синонімів української мови
  7. напилок — НАПИ́ЛОК, лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів. Не може Іван Кіндратович жити без цього. Все щось мудрує. Все щось тре напилком, пиляє ножівкою (Ткач, Арена, 1960. Словник української мови в 11 томах
  8. напилок — Напи́лок, -лка м. Напильникъ, терпугъ. Словник української мови Грінченка