наряддя

Значення в інших словниках

1. наряддя — наря́ддя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. наряддя — -я, с., збірн., заст. Знаряддя. || Хатнє начиння, посуд і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наряддя — Знаряддя, знадіб, начиння Словник чужослів Павло Штепа
4. наряддя — НАРЯ́ДДЯ, я, с., збірн., заст. Знаряддя. Дає [пан] Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарче наряддя (П. Чубинський); // Домашнє начиння, посуд і т. ін. Вони виходили й приходили, й знов вибігали: виносили стакани та наряддя до самовара (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
5. наряддя — ЗНАРЯ́ДДЯ (пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія), НАЧИ́ННЯ, СНАСТЬ, ПРИПА́С, ЗНА́РЯД діал., ПРИ́РЯД діал., ЗНА́ДІБ (ЗНА́ДОБ) діал., НАРЯ́ДДЯ заст.; ІНСТРУМЕ́НТ (набір предметів для певної роботи). Словник синонімів української мови
6. наряддя — НАРЯ́ДДЯ, я, с., збірн., заст. Знаряддя. Дає [пан] Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарче наряддя (Чуб., II, 1878, 523); // Домашнє начиння, посуд і т. ін. Вони виходили й приходили, й знов вибігали: виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев., III, 1956, 45). Словник української мови в 11 томах
7. наряддя — Наря́ддя, -дя с. соб. Орудіе. Дає Іванові шість волів, плуг, віз, рало, все господарне нарадя. Чуб. II. 523. Словник української мови Грінченка