настовбурчити

Настовбу́рчити, -рчу, -рчиш; -бу́рч, -бу́рчмо, -бу́рчте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настовбурчити — настовбу́рчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. настовбурчити — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
  4. настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах