настовбурчити
Настовбу́рчити, -рчу, -рчиш; -бу́рч, -бу́рчмо, -бу́рчте
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настовбурчити — настовбу́рчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- настовбурчити — див. настовбурчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови у 20 томах
- настовбурчити — НАСТОВБУ́РЧИТИ див. настовбу́рчувати. Словник української мови в 11 томах