наський

На́ський, -ка, -ке (від наш)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наський — на́ський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. наський — -а, -е, заст. Наш, не чужинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наський — НА́СЬКИЙ, а, е, займ. присв., розм. Те саме, що наш. По наському звичаю треба пить горілку до чаю (Номис); Юдун ляп себе по другій кишені та й вийняв ковбасу та тільки не наську, а німецьку (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. наський — НА́СЬКИЙ, а, е, займ. присв., розм. Те саме, що наш. По наському звичаю треба пить горілку до чаю (Номис, 1864, № 11540); Юдун ляп себе по другій кишені та й вийняв ковбасу та тільки не наську, а німецьку (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. наський — Наський, -а, -е Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862. Словник української мови Грінченка