наїхати

Наї́хати, наї́ду, -ї́деш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїхати — наї́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наїхати — [найіхатие] -йіду, -йідеиш; нак. -йід', -йід'теи Орфоепічний словник української мови
  3. наїхати — див. наїжджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наїхати — НАЇ́ХАТИ див. наїжджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. наїхати — наїхати вул. утекти (ст): Владко раптом крикнув: “Наїжджа́й! На́язд!” (Авторка)|| = бальон зробити 2. притиснути, пригрозити (м, ср) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. наїхати — (-їду, -їдеш) док., на кого. 1. мол. Вилаяти, розкритикувати когось; присікатися до когось. Президент "наїхав" на парламент (заголовок статті) (УМ, 8.03.2001); У Мінську знову "наїхали" на незалежну пресу (ВЗ, 5.08.2002). БСРЖ, 370; ПСУМС, 47; ТСРОЖ, 115. Словник жарґонної лексики української мови
  7. наїхати — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  8. наїхати — НАЇ́ХАТИ див. наїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. наїхати — Наїхати см. наїздити. Словник української мови Грінченка