невідомий

Невідо́мий, -ма, -ме

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідомий — невідо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідомий — Незнаний, небачений, нечуваний, незвіданий, ур. недовідомий; (автор) маловідомий, незнайомий, непопулярний; (- число) МАТ. відшукуваний, шуканий, пошукуваний, розшукуваний. Словник синонімів Караванського
  3. невідомий — -а, -е. 1》 Який ще не став відомим; незнаний, небачений, незвіданий. 2》 Який не є широковідомим, загальновизнаним, який не користується популярністю. 3》 Якого хтось не знає, з яким хтось не знайомий. || у знач. ім. невідомий, -мого, ч. Людина, якої хтось не знає, з якою хтось не знайомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невідомий — НЕВІДО́МИЙ, а, е. 1. Про якого нічого не знають, не мають відомостей, знань; незнаний, небачений, незвіданий. Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. невідомий — НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. невідомий — НЕВІДО́МИЙ, а, е. 1. Який ще не став відомим; незнаний, небачений, незвіданий. Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. невідомий — Невідо́мий, -а, -е Неизвѣстный. Словник української мови Грінченка