незгірш

Незгі́рш, незгі́рше, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгірш — незгі́рш прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. незгірш — присл., розм. Те саме, що незгірше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незгірш — НЕЗГІ́РШ, присл., розм. Те саме, що незгі́рше. Захопилась роботою Настя. Орудує вилами незгірш парубка (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  4. незгірш — НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Словник синонімів української мови
  5. незгірш — НЕЗГІ́РШ, присл., розм. Те саме, що незгі́рше. Захопилась роботою Настя. Орудує вилами незгірш парубка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 209). Словник української мови в 11 томах
  6. незгірш — Незгірш, незгірше нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243. Словник української мови Грінченка