незнайко

Незна́йко, -ка, -кові; -на́йки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незнайко — незна́йко іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. незнайко — див. недосвідчений; неосвічений Словник синонімів Вусика
  3. незнайко — -а, ч. і ж., розм. Людина, яка нічого не знає або не знає чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незнайко — НЕЗНА́ЙКО, а, ч. і ж., розм. Людина, яка мало або й нічого не знає. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (прислів'я); Гордій уже давно знав, що Федот приїхав, .. але зараз навмисне удавав із себе незнайка і поводив себе так, ніби перший раз побачив (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  5. незнайко — Незнайко на печі сидить, а знайко по дорозі біжить. Лінивий нічого не робить і нічого не знає, а учений постійно щось робить і дізнається про нове. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. незнайко — НЕЗНА́ЙКО, а, ч. і ж., розм. Людина, яка нічого не знає або не знає чого-небудь. Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Укр.. присл.., 1955, 91); Гордій уже давно знав, що Федот приїхав, .. Словник української мови в 11 томах
  7. незнайко — Незнайко, -ка м. Незнайка. Мнж. 40. Словник української мови Грінченка