обезвічений

Обезві́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезвічений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезвічити. || обезвічено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови