обпадати

Значення в інших словниках

1. обпадати — обпада́ти 1 дієслово недоконаного виду падати, опускатися обпада́ти 2 дієслово недоконаного виду оточувати, охоплювати рідко Орфографічний словник української мови
2. обпадати — див. оточувати Словник синонімів Вусика
3. обпадати — [обпадатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
4. обпадати — I -ає, недок., обпасти, -аде, док. Те саме, що опадати I. II -ає, недок., обпасти, -аде, док., перех. і без додатка, рідко. Те саме, що опадати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. обпадати — ОБПАДА́ТИ¹, а́є, недок., ОБПА́СТИ, аде́, док. Те саме, що опада́ти¹. Все перед тобою в’яло й умирало: Сонцем не пригріте листя обпадало (Щог., Поезії, 1958, 215); Над будинком тоскно обпадало кленове листя (Мик. Словник української мови в 11 томах
6. обпадати — ОБПАДА́ТИ¹, а́є, недок., ОБПА́СТИ, аде́, док. Те саме, що опада́ти¹. Все перед тобою в'яло й умирало: Сонцем не пригріте листя обпадало (Я. Щоголів); Над будинком тоскно обпадало кленове листя (І. Словник української мови у 20 томах
7. обпадати — I. ОПАДА́ТИ (ОБПАДА́ТИ) (про листя, пелюстки, плоди тощо — відриваючись, летіти вниз), ПА́ДАТИ, ОБЛІТА́ТИ, СПАДА́ТИ, ОБСИПА́ТИСЯ (ОСИПА́ТИСЯ), СИ́ПАТИСЯ, ОББИВА́ТИСЯ (під дією ударів); ОБВІВА́ТИСЯ рідше (про листя, пелюстки). — Док. Словник синонімів української мови
8. обпадати — Обпада́ти, -да́ю, -єш с. в. обпасти, -паду́, -деш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2) — кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ. Словник української мови Грінченка