обписувати

Обпи́сувати, звич. опи́сувати, -сую, -суєш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обписувати — обпи́сувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обписувати — -ую, -уєш, недок., обписати, -ишу, -ишеш, док., перех., рідко. 1》 Покривати що-небудь написами по всій поверхні. Обписати книжку. 2》 Писати про кого-небудь щось погане; осуджувати кого-небудь у письмовій формі. 3》 Те саме, що описувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обписувати — ОБПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПИСА́ТИ, и́шу, и́шеш, док., перех., рідко. 1. Покривати що-небудь написами по всій поверхні. Обписати книжку. 2. Писати про кого-небудь щось погане; осуджувати кого-небудь у письмовій формі. Словник української мови в 11 томах
  4. обписувати — ОБПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док. 1. що. Покривати що-небудь написами по всій поверхні. Обписати книжку. 2. кого, розм. Писати про кого-небудь щось погане; осуджувати кого-небудь у письмовій формі. Словник української мови у 20 томах
  5. обписувати — ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн. Словник синонімів української мови
  6. обписувати — Обпи́сувати, -су́ю, -єш сов. в. обписа́ти, -шу́, -шеш, гл. Описывать, описать. Приїхали комисари, ввесь світ обписали. Ном. стр. 291. № 37. Словник української мови Грінченка