обідець

Значення в інших словниках

1. обідець — обі́дець іменник чоловічого роду від: обі́д обіде́ць іменник чоловічого роду від: о́бід Орфографічний словник української мови
2. обідець — I об`ідець-дця, ч., ірон. Зменш. до обід. II обід`ець-дця, ч. Зменш. до обід 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обідець — ОБІДЕ́ЦЬ, дця́, ч. Зменш. до о́бід 2. Батькові очі круглі, з червоними обідцями від безсоння (О. Донченко). ОБІ́ДЕЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до обі́д 1... Словник української мови у 20 томах
4. обідець — КАБЛУ́ЧКА (кільце з коштовного металу — із золота, срібла тощо, яке надягають на палець руки як прикрасу або символ шлюбу), ОБІДЕ́ЦЬ діал.; ПЕ́РСТЕНЬ (з прикрасою — з каменем, печаткою тощо); ОБРУ́ЧКА (суцільне кільце — як символ шлюбу). Словник синонімів української мови
5. обідець — ОБІДЕ́ЦЬ, дця, ч. Зменш.-пестл. до обі́д 1, 2. — Знаєш, братчику, маю тобі щось важне повісти, — сказала раз Зоня до Тараса, коли скінчили свій смирненький обідець (Ков., Світ.. Словник української мови в 11 томах
6. обідець — Обідець, -дця м. ум. отъ обід. --------------- Обідець, -дця м. 1) ум. отъ обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127. Словник української мови Грінченка