1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

огник

О́гник і рідше во́гник, -ка; -ники, -ків (зм. від ого́нь)

о́гник, -ку (бешиха, ніколи во́гник)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огник — огник (29) —смілка (lychnis viscaria L.); [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. огник — див. вогник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огник — огник → вогник Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. огник — Огник, -ка м. 1) ум. отъ огонь, огонекъ. 2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416. Словник української мови Грінченка