огірочник

Огіро́чник, -ку (росл.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огірочник — огіро́чник 1 іменник чоловічого роду, істота рослина огіро́чник 2 іменник чоловічого роду юшка Орфографічний словник української мови
  2. огірочник — I -а, ч., бот. Однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків. II -а, ч. Юшка, зварена з солоними огірками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огірочник — ОГІРО́ЧНИК¹, а, ч., бот. Однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків; огіркова трава. До салатних рослин належать: салат головчастий, салат-ромен, цикорій, крес-салат та огірочник (з навч. літ.). ОГІРО́ЧНИК², а... Словник української мови у 20 томах
  4. огірочник — РОЗСО́ЛЬНИК (суп з солоними огірками), КВАСО́К, ОГІРО́ЧНИК. Перші страви — супи, борщі, розсольники — найсмачніші з грудинки (з журналу); Жінки стали поратись, поприставляли казанки та горшки і варять борщі, локшину, квасок (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  5. огірочник — ОГІРО́ЧНИК¹, а, ч., бот. (Воrаgо оffісіnalis L.). Однорічна трава, листя якої має запах свіжих огірків. До салатних рослин належать: салат головчастий, салат-ромен, цикорій, крес-салат та огірочник (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 239). Словник української мови в 11 томах
  6. огірочник — Огірочник, огірошник, -ку м. раст.: a) Borago officinalis. Мил. 35. ЗЮЗО. I. 114. б) Trifolium arvense L. ЗЮЗО. I. 172. в) Spiraca ulmaria L. ЗЮЗО. I. 172. г) Соломонова печать, Polygonatum multiflorum. Мнж. 187. Словник української мови Грінченка