1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

опочити

Опочи́ти, -чи́ну, -чи́неш; опочи́нь, -чи́ньмо, -чи́ньте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опочити — опочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опочити — див. опочивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опочити — ОПОЧИ́ТИ див. опочива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. опочити — ВІДПОЧИВА́ТИ (відновлювати сили після втоми, припиняючи дію, рух і т. ін.), СПОЧИВА́ТИ, ВІДПОЧИВА́ТИСЯ безос., ВІДДИХА́ТИ розм., ВІДДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ОПОЧИВА́ТИ заст.; ПЕРЕПОЧИВА́ТИ, ПЕРЕДИХА́ТИ розм., ПЕРЕДИ́ХУВАТИ розм. рідко, ПРИПОЧИВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. опочити — ОПОЧИ́ТИ див. опочива́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. опочити — Опочити см. опочивати. Словник української мови Грінченка