оселити
Осели́ти, оселю́, осе́лиш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оселити — осели́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оселити — див. оселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти. Словник української мови у 20 томах
- оселити — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
- оселити — ОСЕЛИ́ТИ див. оселя́ти. Словник української мови в 11 томах
- оселити — Оселити, -ся см. оселяти, -ся. Словник української мови Грінченка