1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

острокіл

Острокі́л, -ко́лу; -ко́ли, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острокіл — острокі́л іменник чоловічого роду гострий кіл; частокіл діал. Орфографічний словник української мови
  2. острокіл — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. острокіл — -колу, ч., діал. Загострений кілок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острокіл — ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал. 1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, З того боку, із подвір'я остроколом підперті (з народної пісні). 2. Частокіл. З верхів остроколу посипалися ратища і стріли (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
  5. острокіл — ПАРКА́Н (огорожа, перев. дерев'яна), БАРКА́Н діал., ОПАРКА́НЕННЯ діал., ДІЛОВА́ННЯ діал.; ПРИ́САДОК, ПАЛІСА́ДНИК (невисокий, легкий); ШТАХЕ́ТИ мн., ШТАХЕ́Т, ШТАХЕ́ТНИК, ШТАХЕ́ТТЯ (перев. з дощечок); ЧАСТОКІ́Л, ГОСТРОКІ́Л, ОСТРОКІ́Л діал. Словник синонімів української мови
  6. острокіл — ОСТРОКІ́Л, ко́лу, ч., діал. 1. Загострений кілок. Прийшли люди до воріт, ворота заперті, 3 того боку, із подвір’я остроколом підперті (Чуб., V, 1874, 155). 2. Частокіл. Словник української мови в 11 томах
  7. острокіл — Острокіл, -колу м. Коль съ заостреннымъ верхнимъ концемъ. Прийшли люде до воріт, ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті. Чуб. V. 155. Словник української мови Грінченка