1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

парубійко

Парубі́йко, -ка, -кові; -бі́йки, -бі́йків і парубі́(й)ка, -ки, -ці; -бі́(й)ки, -бі́йків і -бі́йок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубійко — Парубі́ка, парубі́йко: — парубок [51] Словник з творів Івана Франка
  2. парубійко — парубі́йко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. парубійко — див. молодий; хлопець Словник синонімів Вусика
  4. парубійко — -а, ч. Хлопець, який стає парубком (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парубійко — ПАРУБІ́ЙКО, а, ч., розм. Хлопець, який стає парубком (у 1 знач.). Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (А. Хижняк); Солдат біля кулеметів був зовсім молоденький парубійко, але пиховитий і грізний (І. Багряний). Словник української мови у 20 томах
  6. парубійко — ПІ́ДЛІТОК (хлопчик або дівчинка 12-16 років — перехідного між дитинством і юнацтвом віку), НЕДО́ЛІТОК, НЕДО́РО́СТОК розм., ПІДРО́СТОК розм., ВИ́РОСТОК діал.; ПІВПА́РУБОК розм., ПІВПАРУБЧА́К розм., ПІДПА́РУБОК розм., ПІДПАРУБЧА́К розм., ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  7. парубійко — ПАРУБІ́ЙКО, а, ч. Хлопець, який стає парубком (у 1 знач.). Десятий рік йому, а він високий, ніби чотирнадцятилітній парубійко (Хижняк, Тамара, 1959, 211). Словник української мови в 11 томах