1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перелюбець

Перелю́бець, -бця; -лю́бці, -бців і перелю́бник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перелюбець — перелю́бець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перелюбець — Перелюбник, розпусник, п! БАБІЙ; (жінка) перелюбка, перелюбниця. Словник синонімів Караванського
  3. перелюбець — див. звабник; коханий; легковажний Словник синонімів Вусика
  4. перелюбець — -бця, ч. Той, хто перелюбствує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перелюбець — ПЕРЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто перелюбствує. – Ха-вав! Дід Махтей мовчать, вони теж уже його бачать, вони милуються з цього закоханого перелюбця (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  6. перелюбець — ПЕРЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Той, хто перелюбствує. — Я, отче Віталію, сумніваюся відносно бога, але попам тепер я зовсім не довіряю. Та ще таким розпусним перелюбцям, як ви (Шиян, Гроза.., 1956, 270). Словник української мови в 11 томах
  7. перелюбець — Перелюбець, -бця м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119. Словник української мови Грінченка