перепел

Пе́репел, -пела; -пели, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепел — пе́репел іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. перепел — ПЕРЕПЕЛ – ПЕРЕПІЛКА, ПЕРЕПЕЛИЦЯ Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових. Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела. 2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепелицю. Літературне слововживання
  3. перепел — [переипеил] -ла, м. (на) -л'і/-лов'і, мн. -лие/пеиреипеили, -л'іў/пеиреипеил'іў два переипеилие Орфоепічний словник української мови
  4. перепел — -а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. перепел — ПЕ́РЕПЕЛ, а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення. Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; По кущах між дерезою Ходять дрохви табунами (Я. Словник української мови у 20 томах
  6. перепел — Птах ряду куроподібних; заселяє степи і поля з посівами у Євразії та Пн. Америці; довж. бл. 20 см; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  7. перепел — ПЕ́РЕПЕЛ, а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення. Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; По кущах між дерезою Ходять дрохви табунами (Щог. Словник української мови в 11 томах
  8. перепел — Пе́репел, -ла м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25. Словник української мови Грінченка