перепрошувати
Перепро́шувати, -про́шую, -про́шуєш; перепроси́ти, -прошу́, -про́сиш, -про́сять
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перепрошувати — перепро́шувати 1 дієслово недоконаного виду вибачатися; просити багатьох одне за одним перепро́шувати 2 дієслово недоконаного виду розпитувати діал. Орфографічний словник української мови
- перепрошувати — (кого) вибачатися <�перепрошуватися, перепрошатися> перед, просити пробачення в, складати пробачення кому, р. перепрошати, с. просити й перепрошувати. Словник синонімів Караванського
- перепрошувати — див. вибачатися Словник синонімів Вусика
- перепрошувати — I -ую, -уєш і діал. перепрошати, -аю, -аєш, недок., перепросити, -ошу, -осиш і розм. перепрохати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Просити вибачення; вибачатися. [Дуже] перепрошую; [Дуже] перепрошаю, діал. — вибачаюсь, прошу вибачення. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перепрошувати — ПЕРЕПРО́ШУВАТИ¹, ую, уєш і діал., ПЕРЕПРО́ХУВАТИ, ую, уєш, ПЕРЕПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш і розм. ПЕРЕПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого і без дод. 1. Просити вибачення; вибачатися. Словник української мови у 20 томах
- перепрошувати — I. ПЕРЕПРО́ШУВАТИ кого за що і без додатка (просити вибачення), ВИБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПРОБАЧА́ТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ перед ким за що і без додатка, ПЕРЕПРОША́ТИ кого за що і без додатка, діал. Словник синонімів української мови
- перепрошувати — ПЕРЕПРО́ШУВАТИ¹, ую, уєш і діал. ПЕРЕПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш і розм. ПЕРЕПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Просити вибачення; вибачатися. [Самосад:] Тоді я їй таку авторитетну відповідь дав, що вона.. Словник української мови в 11 томах
- перепрошувати — Перепро́шувати, -шую, -єш сов. в. перепроси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. Левиц. І. 2) Просить, попросить, упросить. Словник української мови Грінченка