перистиль

Перисти́ль, -лю, в -лі; -ти́лі, -лів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перистиль — перисти́ль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. перистиль — -ю, ч., архіт. 1》 Крита галерея, обмежена з одного боку колонами, а з іншого – стіною будівлі. 2》 Прямокутний двір, садок або площа, оточені критою колонадою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перистиль — ПЕРИСТИ́ЛЬ, ю, ч., архт. 1. Крита галерея, обмежена з одного боку колонами, а з другого – стіною будівлі. На гранітному цоколі височів перистиль біржової будівлі (О. Ільченко). 2. Прямокутний двір, садок або площа, оточені критою колонадою. Словник української мови у 20 томах
  4. перистиль — перисти́ль (від грец. περίστυλος – оточений колонами) в античній архітектурі колонада, портик, галерея навколо площі, саду, двору тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. перистиль — У грец. (переважно елліністичного періоду) та рим. будівлі прямокутне внутрішнє подвір'я, оточене критим портиком, зазвичай із басейном. Універсальний словник-енциклопедія
  6. перистиль — ПЕРИСТИ́ЛЬ, ю, ч., архт. 1. Крита галерея, обмежена з одного боку колонами, а з другого — стіною будівлі. На гранітному цоколі височів перистиль біржової будівлі (Ільч., Серце жде, 1939, 87). 2. Прямокутний двір, садок або площа, оточені критою колонадою. Словник української мови в 11 томах
  7. перистиль — перистиль (перидром) (грец. — навколо колони) 1. Оточена колонадою площа або просторий двір житлового будинку, громадської споруди. 2. Колонада навколо площі або просторого двору. Архітектура і монументальне мистецтво