плюральний

Плюра́льний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюральний — плюра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плюральний — -а, -е. Те саме, що множинний. Плюральний вотум — у законодавстві деяких країн – право виборця залежно від майнового та освітнього цензу користуватися кількома голосами на виборах до представницьких органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плюральний — ПЛЮРА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що множи́нний. Словник української мови у 20 томах
  4. плюральний — плюра́льний (лат. pluralis) множинний; ¤ п. вотум – у деяких буржуазних країнах право виборця користуватися на виборах кількома голосами, відповідно до цензу (майнового, освітнього тощо); створює нерівність голосів в інтересах буржуазії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. плюральний — ПЛЮРА́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що множи́нний. ∆ Плюра́льний во́тум — у законодавстві деяких буржуазних країн — право виборця залежно від майнового і освітнього цензу користуватися кількома голосами на виборах до представницьких органів. Словник української мови в 11 томах