1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

погинути

Поги́нути, -ги́ну, -ги́неш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погинути — поги́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погинути — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  3. погинути — див. погибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погинути — ПОГИ́НУТИ див. погиба́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. погинути — ЗАГИ́НУТИ (померти, звичайно передчасно — в бою, від нещасного випадку і т. ін.), ЗГИ́НУТИ (ІЗГИ́НУТИ рідко), ПОГИ́НУТИ, ПОГИ́БНУТИ, ПРОПА́СТИ, ЗАНАПАСТИ́ТИСЯ, УГРО́БИТИСЯ (ВГРО́БИТИСЯ) розм., НАКРИ́ТИСЯ фам., ЗГИ́БНУТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. погинути — ПОГИ́НУТИ див. погиба́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. погинути — Погинути, -ну, -неш гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. МВ. І. 158. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Ном. № 4124. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60. Словник української мови Грінченка