погноїти

Погної́ти, -ною́, -ної́ш, -ної́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погноїти — погної́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погноїти — -ою, -оїш, док., перех. 1》 Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним до вжитку все чи багато чого-небудь; згноїти. 2》 перен. Тримаючи довго у важких, згубних умовах, довести до загибелі, смерті (всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погноїти — ПОГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., що. 1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним до вжитку все або багато чого-небудь; згноїти. [Куць:] Ще ж Водяник стіжка їм підмочив, а Потерчата збіжжя погноїли (Леся Українка); Матір приголомшили ці слова. Словник української мови у 20 томах
  4. погноїти — ПОГНОЇ́ТИ, ою́, ої́ш, док., перех. 1. Допустивши до гниття, зіпсувати, зробити непридатним до вжитку все або багато чого-небудь; згноїти. [Куць:] Ще ж Водяник стіжка їм підмочив, а Потерчата збіжжя погноїли (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  5. погноїти — Погноїти, -ною, -їш гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у. Словник української мови Грінченка