1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покришка

По́кришка, -шки, -шці; -шки, -шок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покришка — по́кришка іменник жіночого роду для посуду покри́шка іменник жіночого роду колеса Орфографічний словник української мови
  2. покришка — Накришка, покриття, накриття, з. покрива; (гумова) опона, шина. Словник синонімів Караванського
  3. покришка — I віко (у скрині, труни і т.д.), кривка, кривочка, кришечка, кришка, ляда (у погреба), лядка , покришечка II див. дах Словник синонімів Вусика
  4. покришка — I п`окришка-и, ж. Предмет, яким накривається, закривається що-небудь зверху; кришка. II покр`ишка-и, ж. Футляр із товстої гуми, що надівається на камеру велосипеда, автомашини і т. ін. для захисту її від псування, пошкодження. || Шкіряний футляр, що надягається на надувну гумову камеру м'яча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покришка — ПО́КРИШКА, и, ж. 1. Предмет, яким накривається, закривається що-небудь зверху; кришка. Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Панас Мирний); Там стояв великий старий кошик... Словник української мови у 20 томах
  6. покришка — по́кришка 1. кришка (м, ср, ст) 2. прикриття (ст): Те, що він служив у міліції, було тільки покришкою, під якою йому було легше виконувати своє небезпечне заняття (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. покришка — під по́кри́шку, зі сл. стри́гти, стри́гтися, обчикри́жити і т. ін., жарт. Суцільною рівною лінією на лобі й на потилиці, навкруг. Тато, обчикриживши його “під покришку”, та надивившись на той череп’яний комір, казав: “Знімай, Марку, сорочину... Фразеологічний словник української мови
  8. покришка — I. КРИ́ШКА (верхня частина предмета, якою затуляють у ньому отвір), НА́КРИВКА, ПО́КРИШКА, ЗА́КРИВКА розм., ПО́КРИВКА діал.; ЛЯ́ДА (дверцята, котрі опускають на отвір у стелі, погребі, танку тощо); ВІ́КО (у діжці, скрині тощо). Словник синонімів української мови
  9. покришка — ПО́КРИШКА, и, ж. 1. Предмет, яким накривається, закривається що-небудь зверху; кришка. Вона полізла з рогачем у піч, засунула горщик, обгорнула жаром, накрила покришкою (Мирний, II, 1954, 210); Там стояв великий старий кошик... Словник української мови в 11 томах
  10. покришка — По́кришка, -ки ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. ум. покришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218. Словник української мови Грінченка