полум’я

По́лум’я, -м’я, -м’ю, -м’ям

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полум’я — ПО́ЛУМ’Я, я, с. 1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. Постояла, а потім сіла Коло огню і руки гріла На самім полум’ї (Шевч., І, 1951, 361); Сусідова хата горіла, високе полум’я зносилося під небо (Ю. Янов., II, 1958, 226); *Образно. Словник української мови в 11 томах