пом’ятий

По́м’я́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пом’ятий — ПОМ’Я́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин ч. до пом’я́ти. Василь стояв посередині з насунутим на очі картузом і плакав, чуб на потилиці його дуже був пом’ятий (Мирний, IV, 1955, 109); Такої ночі пропадав гриб і вкривалась росою пом’ята зайцями трава (Трубл. Словник української мови в 11 томах