поняти

Поня́ти і пойня́ти, пойму́, -ме́ш; по(й)ня́в, -няла́. По(й)ня́в жах

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поняти — поня́ти 1 дієслово доконаного виду затопити; опанувати; взяти за жінку — арх. розм. поня́ти 2 дієслово доконаного виду піймати розм. Орфографічний словник української мови
  2. поняти — Поня́ти, понима́ти (поніма́ти). Розуміти. Боронить Росиївідродний Русин, десператска, льокайска душа, котра не може поняти, що можна бути паном на своїй землі, не служачи ані інтересам відбудованя Польщі, ані Московщині^. Українська літературна мова на Буковині
  3. поняти — I див. поймати. II див. пойняти II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поняти — ПОНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОНЯ́ТИ² див. пойня́ти². Словник української мови у 20 томах
  5. поняти — Взяти Словник застарілих та маловживаних слів
  6. поняти — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  7. поняти — ПОНЯ́ТИ¹ див. пойма́ти. ПОНЯ́ТИ² див. пойня́ти². Словник української мови в 11 томах
  8. поняти — Поня́ти, -ся см. понімати, -ся. Словник української мови Грінченка