попередити

Попереди́ти, -реджу́, -ре́диш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попередити — попере́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попередити — див. попереджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попередити — ПОПЕРЕ́ДИТИ див. попереджа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. попередити — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. попередити — ПОПЕРЕ́ДИТИ див. попереджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. попередити — Попередити, -ся см. попережати, -ся. Словник української мови Грінченка