1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поростати

Пороста́ти, -та́ю, -та́єш; порости́, -росту́, -сте́ш; порі́с, -росла́, -росли́; порі́сши

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поростати — пороста́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поростати — (пухом) обростати, заростати, вкриватися; (у пір'я) вбиватися; (буйно) розростатися, виростати; дк. ПОРОСТИ, (- дітей) дорости свого розуму, досягти повноліття. Словник синонімів Караванського
  3. поростати — -ає, недок., порости, -те; мин. ч. поріс, -росла, -росло; док. 1》 чим. Вкриватися по поверхні якою-небудь рослинністю. || Обростати навкруги, з усіх боків якою-небудь рослинністю. || Покриватися, заростати волоссям, шерстю, пір'ям і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поростати — ПОРОСТА́ТИ, а́є, недок., ПОРОСТИ́, те́; мин. ч. порі́с, росла́, ло́; док. 1. чим. Вкриватися по поверхні якою-небудь рослинністю. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. поростати — ПРОРОСТА́ТИ (про рослини — пускати паростки), ПОРОСТА́ТИ, ПА́РОСТИТИСЯ, КІ́ЛЬЧИТИСЯ, НАКІ́ЛЬЧУВАТИСЯ, ПУСКА́ТИСЯ розм., КЛЮ́ЧИТИСЯ діал., ЗУ́БИТИСЯ діал., НАЗУ́БЛЮВАТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  6. поростати — ПОРОСТА́ТИ, а́є, недок., ПОРОСТИ́, те́; мин. ч. порі́с, росла́, ло́; док. 1. чим. Вкриватися по поверхні якою-небудь рослинністю. Низьке місце, де протікала по весні вода, поросло широкою жирною травою, оситнягом (Мирний, І, 1954, 248)... Словник української мови в 11 томах